Шах Исмаил Хатаи ,джаваншир
Психологічна переконливість образу Мартина Борулі
Психологічна переконливість образу Мартина Борулі з однойменної п'єси Івана Карпенка-Карого полягає у тому, що мотивація поведінки Борулі цілком понятна - вона на поверхні. Чому Мартин Боруля так прагнє стати дворянином? Щоб мати змогу захистити свою гідність, щоб ніякий дворянчик не міг назвати його бидлом, а його сина телям. Це цілком понятно, бо кожна людина бажає, щоб до неї ставилися з повагою.
Крім того, всі ми розуміємо і те, що людина, яка бажає увійти до кола людей, до якого ніколи не належала, буде робити дурні помилки і часто виглядати смішною. Це завжди смішно, коли хтось намагається копіювати зовнішні риси когось іншого. Це ми теж розуміємо і доволі часто бачимо таких людей.
Тому Мартин Боруля - дуже "живий", тобто правдоподібний, персонаж, який водночас є трагічним і комічним. Тому й жанр цієї п'єси називають трагікомедією.
На мою думку, вона не має негативних рис вдачі.
Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей — особливий. Це вільний вірш, верлібр, не обмежений римами, не обтяжений складними художніми засобами. Це вільна розмова душі. Не треба доводити, яка гарна наша мова — кожне слово її виспіване у пісні, записане в давніх літописах, сказане в доброму товаристві. Тож хай дізнаються й вороги, «якими словами на самоті мовчимо», тобто що у нас у душі. Вірш викликає багато асоціацій, дає змогу читачеві домислити, доуявляти, до фантазувати.
Головні герої твору:
-Яся
-Марко
-Люда
-Анч
Тема:
Конфлікт між дітьми та шпигунами;
Самостійні вчинки <span>Ясі, Марко та Люди, які були правильними.</span><span>
Ідея:
Треба бути сміливим та кмітливим;
У кожної проблеми є вихід.
</span>
